Вашій увазі пропонуємо огляд видання “Буковинські гуцульські вишивки”, це набір таблиць для вишивання, виданий Жіночою громадою на Буковині, який впорядкувала Емілія Стернюкова в Чернівцях, Львів : Літ. А. Андрейчин, 1911

 

 

 

Вдячні Цифровій бібліотеці "Буковінензія=Bucovinensia" за оцифрування і збереження ще однієї важливої частинки української культури.

 

 

Емілія Амвросіївна Стернюк (при народженні Крушельницька) (1875-1965) - українська фольклористка, співачка, диригентка львівського та тернопільського хорів «Боян».

 

 

Як фольклористка, вона в с.Біла записувала коломийки, частина яких увійшла до видання Володимира Гнатюка "Етнографічний збірник" (1905–1907 р.); танцівні приспівки, пісні. В тому ж селі організувала читальню товариства "Просвіта" та зібрала для неї бібліотеку, влаштовувала виставки української вишивки.

 

 

Емілія Стернюкова (цікаво, коли ж з”явилося оте закінчення -ова, бо ж чоловік у неї був з відомого священницького роду Стернюк) у 1911 р. опублікувала дві розвідки — “Буковинські Гуцульські вишивки” та “Буковинські Подільські вишивки”, у яких вміщені найбільш типові мотиви вишивок, характерні для орнаментації буковинського одягу. На жаль, обидва набори таблиць містять лише приклади взірців вишивки без жодних коментарів, тому не можна зрозуміти, з якої місцини були зібрані ці зразки чи дізнатися нюанси вишиття. 

 

 

У 1922 р. вона очолила промисловий кооператив «Українське народне мистецтво», який містився у Львові, на площі Ринок, 39. Членкині кооперативу займалися вишиванням (рушники, сорочки, скатертини), килимарством, різьбою по дереву, писанкарством. В теперішній час Емілію Стернюк назвали би бізнес-леді - вона налагодила роботу кооперативу за швейцарським зразком, організувала домашнє виробництво – «сільські вишивальні». У 1926 р. «Українське народне мистецтво» почало видавати часопис «Нова Хата», про розвиток культури, української кооперації. Журнал розповідав про українське мистецтво, поширював економічні знання.

 

 

 

 

 

 

Наведені мотиви можна використати для вишивки сорочок, подушок, серветок, для оздоблення одягу чи аксесуарів.

 

 

 

Ознайомитися з електронним виданням “Буковинські гуцульські вишивки” можна тут.  Воно невеличке, всього 8 таблиць, причому 7-ма відсутня, але вражає своєю яскравістю.

 

З іншими старовинними виданнями по українській вишивці ви можете ознайомитися в нашій Бібліотеці.