З метою відродження призабутих ткацьких ремесел при сільському клубі з ініціативи вчителя В. В. Івашка у 2014 році був створений музей-майстерня народного ткацтва. На сьогодні Василь Васильович тут працює завідувачем

В колекції зберігається понад 100 предметів побуту та речей домашнього вжитку першої половини ХХ століття.

В основу збірки музею взято творчий доробок місцевої ткалі Ганни Іванівни Івашко (1923-2005). Ганна Іванівна довгі роки відроджувала і розвивала народні звичаї перебірного ткацтва. На рушниках, скатертинах, подушках  виконані перебором орнаменти чергувались з гладким тканням полотна. Її роботи часто експонувались на різноманітних виставках в с. Черна та м. Виноградові. В 1985 р. весь доробок майстрині було представлено у Закарпатському краєзнавчому музеї. В 1987 році Ганна Івашко була нагороджена медаллю Лауреата І-Всесоюзного фестивалю народної творчості. В цьому ж році її роботи демонструвалися на виставці народного декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської області в м. Ніредьгаза Сабольч-Сатмарської області (Угорщина) та Східно-Словацькому краї.

В експозиції музею-майстерні привертають увагу комплекти традиційного жіночого одягу від Ганни Івашко та Марти Талабірчук. 

 

 

Типова жіноча сорочка шилася коротка, широка з довгими широкими рукавами. Розріз на сорочці – ззаду. Прямокутна вставка горловини вишита геометричним орнаментом або стилізованими рослинами і оздоблена різнокольоровим мереживом. Сама ж горловина оздоблена вузенькою смужечкою геометричного орнаменту.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

 

   

 

 

       

 

На рукавах вишивка розміщена по середині вздовж, на зап’ясниках, «фодорках». В кольоровій гамі перевагу надавали чорному з невеликими вкрапленням жовтого, червоного та синього. Це характерно було як для жіночих, так і для чоловічих сорочок.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

 

З сорочкою жінки одягали спідницю («подолок»), яка була з того самого полотна. Орнаментували її вишивкою тільки по нижньому краю. Це переважно були стилізовані рослинні елементи поєднані у орнамент-бігунець.

 

 

Пояс спідниці оздоблений квітковою вишивкою качалочками.

 

 

 

Схема вишивки  візерунків з  спідниці.

                                          

Чоловіча сорочка має широкі рукава. Біля зап’ястя  рукави зібрані в зборку, до якої пришитий манжет. На плечах, із зовнішньої сторони, пришиті прямокутні латки. У викот вшитий комір-стійка, який стягується і зав’язується ручно-скрученими шнурами. Рослинним орнаментом оздоблені комір, плечеві латки, манжети, низ сорочки. Закінчення низу сорочки – проста ажурна  біла мережка.

Поясною чоловічою ношею були штани полотняні («ґаті»), зшиті з домотканого білого полотна, призібрані на поясі, поли дуже широкі. Внизу штанина прикрашена рідким рослинним стрічковим орнаментом та бахромою («стрясками»).

 

...

Щоб додати допис в вашому профілі в розділ Улюблене, натисніть сердечко - так завжди матимите його під рукою. Більше інформації про вишивку Виноградіщини в дописах Ольги Гал тут і тут та безкоштовно завантажити схеми вишивки жіночго одягу тут.