Колись Глухів  був столицею Лівобережної України для козаків. Зараз в глухівському музеї висвітлюється діяльність гетьманів І. Мазепи, Д. Многогрішного, І. Скоропадського, П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського; де предствалено герби , козацькі обладунки та демонструються  гетьманські рушники вишиті на кумачевих тканинах. На цих рушниках козаки давали присягу, на них лежав статут  та козацькі обладунки. Деякі рушники гарно збереглися і  знаходяться у фондах музею.

У Чернігівській та  Сумській областях захоплюються технікою «тамбур», яка впливає на зміну художньої стилістики вишивки рушників. Її опанування відкрило перед майстринями нові декоративні можливості: виявлення і підкреслення вибагливої контурної лінії малюнка, ритмічного співвідношення з тлом. Особливо цікавими були так звані «кумачеві» «козацькі» рушники, що виконувались на червоному тлі білими нитками технікою тамбур.

Домінантом рушника є "Світове дерево" яке розміщується  посередині, що є символом Землі, наповнений різноманітними благами, серед яких арійські міфи називають «Скарби Неба» - Сонце, Вогонь , Ранкові Зорі та Води.

Ось ці два рушника я відродила із фондів музея в Чигирині. Вони вишиті на сатиновому полотні  кумачевого кольору тамбурним швом білими нитками. Розмір 300см х40см.

А от хлопці які відвідують гурток козацтва повишивали собі рушники менших розміірів:

Таким чином символіка козацького рушника є багатозначною. Мотиви, сюжети й окремі єлеиенти, які використовувались, продовжують традиції сивої давнини. Це є  свідченням неперервності нашого роду і народу.