Текст і фото з фейсбук сторінки Музей Івана Гончара до тематичної тематичних виставки «Вибране» 2019р.

 

Густа вишивка, двобічні графічно-чіткі візерунки, гармонія ритму та кольору - все це подільський рушник. Вишивка як правило займає третину від половини довжини рушника, має форму квадрата або прямокутника, не виходить за межі умовних ліній.

 

 

Кольори: У ХІХ ст. переважало поєднання синьо-червоного або червоно-чорного кольорів, через використання натуральних барвників. У ХХ столітті починають використовувати анілінові барвники, що набагато урізноманітнює кольорову гаму. Іноді трапляється вишивка “широм” - металізованими нитками сріблястого і золотого кольору.

 

 

Форми: Євген Причепій умовно розділив подільські рушники на чотири типи за побудовою орнамента:

Цілісний образ, “картинка” - візерунок складається з елементів, які утворюють єдину структуру, доповнюючи один одного.

 

 

Кількаразове повторення за горизонталлю того самого образу. Це одноярусна структура, котра зустрічається не часто.

 

 

Структура, де два ряди тих самих фігур розташовані горизонтально - двоярусна.

 

 

Триярусна - відповідно три ряди фігур по горизонталі.

 

 

Важко повірити, що всі ці речі були ужитковими. Зараз для нас це витвір мистецтва

 

 

Навчитись вишивати такі візерунки запрошую на майстер-класі з техніки вишивки Качалочки  Анни Рогатинської. Вже за кілька вечорів ви знатимите як відтворити старовинні рушники чи барвисто прикрасити сучасні речі.